Зйомки фільму розпочалися 21 серпня 2012 року і тривали три з половиною місяці. За цей час знімальна група тричі побувала у Чернівцях, окремі сцени було відзнято у Кам’янці-Подільському та в Іршавському районі, що на Закарпатті (саме тут, у селі Білки народився і закінчив свій життєвий шлях Іван Фірцак).
Значна частина фільму знімалася на базі київського цирку Шапіто, у зйомках зайняті і всі актори цього цирку.
До участі у масових сценах було залучено понад 4 тисячі людей – як професійних акторів, так і звичайних мешканців.
За рік роботи над проектом його творці і самі переконалися: фільм навіть на стадії створення виріс з «дитячих штанців» (хоча був заявлений як дитячий) і зацікавив дорослу аудиторію. Цьому є пояснення: адже стрічку присвячено справжньому українському герою, силачеві Івану Фірцаку, несправделиво викресленому з історії нашого народу. Герою, життя і доля якого можуть бути прикладом, як чесно прожити своє життя і залишитися скромною порядною людиною, як створити себе і свою біографію, і як варто любити – рідних, друзів, свою землю…
У фільмі знялася ціла плеяда зірок – не лише кінематографічних. Перш за все, мова йде про виконавця головної ролі у стрічці – Дмитра Халаджі (Іван Сила), а також про Василя Вірастюка. Їх присутність у кадрі надає колориту не тількі самому фільму. Ще до виходу стрічки на широкий екран розголос про їхній акторський дебют зробив добру справу: не лише зросла популярність цих яскравих особистостей, вони стали справжніми провідниками ідеї, закладеної у фільмі: «Правда завжди переможе», а своїми власними прикладами доводять, що і в сучасних умовах можна «зробити себе» так, як це колись зробив Іван Фірцак.
Автор сценарію та режисер-постановник фільму Віктор Андрієнко:
Наш фільм — не тільки відтворює деякі сторінки з життя найсильнішої людини планети ХХ століття Івана Фірцака. Завдяки участі у ньому видатних атлетів сучасності — Дмитра Халаджі, Василя Вірастюка та інших, — нам вдалося художньо поєднати час і простір. Саме у цих вимірах існують наші герої — щонайменш їх поєднує ціле століття. Ми свідомо вийшли за рамки життєвої історії головного героя — адже і Фірцак,і Халаджі,і Вірастюк для будь-якої молодої людини можуть стати прикладом, як ставити мету і як досягати її, розраховуючи тільки на власні сили.
Автор сценарію та режисер фільму Ігор Письменний:
Ми знімали хорошу історію про хорошого хлопця. Показували реальні життєві ситуації, в яких може опинитися кожен з нас, і шукали вихід — не просто правильний, а гідний«
Оскільки фільм орієнтований на дитячо-юнацьку аудиторію (хоча я впевнений, що в результаті фільм вийшов сімейним), хочу відзначити — ніякого моралізаторства у нас в картині немає. Герої розкриваються через вчинки.
Виконавець головної ролі у фільмі Дмитро Халаджи:
Про Івана Фірцака , якого я зіграв у стрічці, знаю давно. Багато років тому прочитав про нього статтю в журналі «Радянський спорт». На жаль, зараз його ім’я незаслужено забуте. В кіно сподобалося зніматися. Допомагало те, що у мене є досвід виступів перед великою аудиторією . Фактично мені потрібно було грати самого себе, тобто циркового атлета. Головний посил фільму — духовне та патріотичне виховання молоді . Чомусь у нас так виходить , що прикладів для юного покоління в історії нашої країни безліч , але ми їх не помічаємо. Найчастіше звертаємо увагу на чужих героїв. Але нам потрібно згадувати про своє, національне надбання.
Вже у процесі роботи я зрозумів, наскільки це складно спортсменові одночасно зніматися і підтримувати високу фізичну форму«. Я усвідомив, наскільки це непросто було тому ж А.Шварценеггеру або Брюсу Лі. У першу чергу тому, що мені самому доводилося виконувати складні силові номери. В окремих місцях змушений був збирати всі свої сили…
Це фільм про забуту історію українського народу. Я б навіть сказав — про фольклор. Приміром, китайці дотепер знімають десятки фільмів про одного Брюс Лі. Адже в нас теж є ким пишатися — той же И.Піддубний, І.Фірцак і багато інших, імена яких у свій час звучали на весь світ! Але ми чомусь ховаємо це, десь це в нас закопане, зарите…
Виконавець однієї з головних ролей у фільмі Василь Вірастюк:
Зателефонував Віктор Андрієнко. Ми зустрілися в той же день. І він так захоплююче, на емоціях переказав сценарій, що я погодився, не замислюючись! Більше того, історія розповідає про парубка із села, що ні з того, ні з сього зібрався й відправився в чуже місто шукати кращого життя. Повірите, але в цьому я побачив багато спільного зі своїм життям, адже колись давно так само, відправився в чужий Львів шукати щастя. Тому у фільмі я просто був самим собою! Ми часто жартували на майданчику, що якби мене запросили знятися в еротичному фільмі, то там би я точно почував себе «не у своїй тарілці». А тут кожен з нас фактично працював за своїм спортивним профілем. До того ж я вже мав деякий досвід у кінозйомках… Мені б хотілося, щоб діти дивилися цей фільм з дорослими, цілими родинами. Переконаний, що він змусить багатьох задуматися, зробити важливі висновки. Я вже замучився пояснювати своїм дітям, що всі ці «супермени», відомі по мультфільмах, повністю вигадані персонажі. А от ми маємо реальні приклади унікальних людей, співвітчизників, які досягли всього своєю працею. Цього так не вистачає в наш час!
Актор Олег Примогенов:
Мій товариш, відомий актор Віктор Андрієнко, поділився зі мною ідеєю свого нового фільму, на який держава йому як режисеру навіть гроші виділила. Запропонував, щоб я собі обрав роль – спочатку йшлося про те, що я гратиму одну з головних ролей. Але я був дуже зайнятий в інших проектах, тому знявся в «Івані Силі» тільки в епізоді – зіграв вантажника.
Проте внесок свій у цей фільм я таки зробив, можливо, навіть дещо більший, ніж епізодична роль. Адже на стадії підготовки до зйомок виникла величезна проблема: оскільки Андрієнко хотів знімати кіно про силача без каскадерів, вживу – зі справжніми силовими трюками, – виникло питання: а хто ж зіграє такого велета? Перш за все, на думку спадало ім’я Василя Вірастюка. Але він вже дуже дорослий і за віком на роль Івана не підходив, хоча саме він у 2009 р. позував скульптору, який виготовив пам’ятник Фірцаку, встановлений у його рідному селі Білки за Закарпатті. І вже був на кастингах відібраний інший спортсмен, але не все режисера у ньому влаштовувало. А я вже був знайомий із Дмитром Халаджи – то й запропонував запросити його на цю роль. Халаджи на той час мав контракт з американським цирком, але пропозицію прийняв з легкістю, і контракт той призупинив. І вся знімальна група була вражена – і тим, яка портретна схожість між Іваном та Дмитром, і тим, як сміливо увійшов Халаджи у кадр.
Цікаві факти:
Усі актори у фільмі одягнені в автентичні історичні костюми початку ХХ століття, надані чеською студією “Баррандов” (Чехія).
Під час зйомок було задіяно 20 ретро-автомобілів (Польща).
У фільмі знялося понад 4000 тисячі акторів масових сцен.
Усі силові трюки у фільмі виконані наживо.
Вага брили, яку в кадрі розбивають ковадлами на грудях у головного героя, який лежить під час трюку на великих цвяхах–350 кг.
Посуд, старовинні речі, газети, меблі тощо надані приватними колекціонерами та музеями.
Усі циркові сцени знімалися у справжньому цирку Шапіто (Київ), більшість європейських сцен знято у Чернівцях, а також у Кам’янці-Подільському.
Частина зйомок була здійснена на батьківщині Івана Фірцака – в Іршавському районі Закарпаття та на подвірьї та у будинку родини Фірцаків.
Сценарій був написан на дачі Ігоря Пісьменого під Москвою.
Анімаційні сцени зроблені компанією “Sakhaltuev Production Company”, формат анімації запропонований Віктором Андрієнком.
2,636 total views, 1 views today